Home > Work > Каміння під косою
1 " Лишень до блатняків не приставай! - додав суворо і підніс пальця вгору. - З ними шкуру, може, і врятуєш, але душу згубиш. Потім до кінця життя по тюрягах та Сибірах волочитимешся. Краще вже вмерти одразу. "
― Ольга Мак , Каміння під косою
2 " Жити треба хоч би для того, щоб у слушний час уміти вмерти розумною і корисною смертю, - заговорила низьким голосом, карбуючи кожне слово. - Розумієш? Життя - найбільший Божий дар, і ніхто не має права його протринькати на ніщо. Бог тобі дав безсмертну душу - Бог має право вимагати її віддати Йому назад, коли треба буде. Віддати добровільно, як позичене. Коли ж ти сам такого часу й не дочекаєшся - навчиш дітей і навіть онуків своїх, як і за що треба вмирати. Для цього мусиш жити і терпіти, заціпивши зуби, і не забувати отого, що тепер діється в селах, у містах і на дорогах. Не забувати! "
3 " Бувають люди гнучкі, а бувають і невгнуті. Не заздри Грицькові - будь таким, яким є, хоч таким, як ти, в житті гірше буває. Гордість бережи, бо вона у твоїй крові. Втратиш гордість - утратиш самого себе. Пам'ятай! "
4 " плакали лишень малі й безсилі, плакали ті, яких щойно відірвали від родини. Але й і скоро відучувалися, бо плач нікому не помагав, ніякого не зворушував, навпаки, викликував зневагу і знущання. "
5 " терпи і чекай. Але чекай розумно і фантазувати не покидай. Усі великі діла від фантазій починалися. "