Home > Author > Valerian Pidmohylny
41 " Виходить, він справедливо може пишатися, що додержує кроку темпів життя і що третій рік п’ятирічки теж є вирішальний у здійсненні його особистого плану! "
― Valerian Pidmohylny , Повість без назви
42 " Літературні трупи не втрачають здатності рухаться. "
― Valerian Pidmohylny , Місто
43 " Передусім, супроти харківських звичаїв, ставання в чергу до трамвая було йому новиною, бо в столиці пасажири чекали вагонів юрбою, що здобувала місця штурмовим чином. Це свідчило, міркував він, про більшу активність харків’ян, тобто про меншу їхню культурність, коли вважати культурність за звичку стримувати природні порухи, підлягаючи правилу, що стримує їх. Адже природним порухом кожного індивіда, що має пересунутись трамваєм на певну віддаль, завжди буде бажання захопити собі місце у вагоні, який не може вмістити всіх охочих, і коли харків’янин доконує це навально, він користується первісним правом сили й спритності, а киянин, утворюючи чергу, шанує вже культурніше право першого займання. "
44 " Не вірте йосифам, що тікають від жінок та за книжками собі сидять і маму люблять! "
45 " Тому він любив лад ревниво — не як щось природне для себе, а як доконечне, чого боявся позбутись. "
